Навряд хтось оскаржуватиме твердження про те, що головним в программі є її здатність виконувати основну функцію. Текстовий редактор має забезпечити можливість роботи з текстом, аудіо-плейєр – можливість програвання музичних файлів, браузер – можливість завантаження й показу веб-сторінок. Та якби вимоги користувачів до програм обмежувались вимогами до функціональності – не було б такого різномаїття програмних аналогів.
Зараз, коли багато людей проводять перед екранами моніторів більшу частину свого активного часу, до програмного забезпечення висуваються подвійні вимоги по зручності, красі оформлення інтерфейсу, здатності програмою інтуїтивно вгадувати бажання користувача. Коли програмісту вдається вдало поєднати усі ці речі з необхідною функціональністю, одержуємо програмний шедевр, продукт, що дарує радість і насолоду від користування собою.
Таких програмних шедеврів – безліч. Іноді це навіть не програма, а плагін, маленька примочка до розповсюдженого софту. Та подібна зручність дуже часто лишається не поміченою основною масою користувачів. Місія мого блогу – частково відновити справедливість, в даному контексті, й розповісти про помічені мною моменти й елементи зручності.
Оскільки на роботі я використовую OS Windows, а вдома для домашніх потреб – OS Linux, то мої дописи будуть стосуватись програмного забезпечення, що працює у будь-який з цих двох операційних систем.